Святий Василіск народився в місті Амасья, Каппадокія (сучасна Туреччина). Він був племінником святого Феодора Тирона і разом із мучениками Євтропієм та Клеоником постраждав за віру під час правління імператора Максиміліана у 308 році. Свідченням про його муки та чудеса, що їх супроводжували, є розповіді святого мученика Євсігнія, який був очевидцем тих подій.
Після жорстокого побиття за віру, святі побачили видіння Господа і святого Феодора Тирона, після якого всі їхні рани зцілилися. Це чудо привело до навернення багатьох язичників до християнства, за що вони також були страчені.
Василіска ув’язнили, засудивши до смерті. Перед стратою він мав видіння, в якому Христос обіцяв йому свою допомогу та спрогнозував мученицьку смерть. Василіск попросив сторожів в’язниці відпустити його, щоб попрощатися зі своєю родиною. Сторожі, поважаючи його святість та чудеса, які він творив, відпустили його.
Дізнавшись про це, ігемон Агриппа, відомий своїм переслідуванням християн, розлютився та жорстоко покарав сторожів. Василіска жорстоко зв’язали та піддали тортурам, але він мужньо прийняв свою мученицьку смерть.
Після своєї смерті святий Василіск з’явився святителю Іоанну Золотоустому в місті Комани, де була побудована церква на його честь, що зберігала його мощі. На шляху до місця вигнання, де святитель Іоанн помер, святий Василіск сказав йому: «Не сумуй, брате, завтра будемо разом». Це явлення нагадує нам про безсмертя душі та майбутнє життя, показуючи, що тілесна смерть є лише переходом до безсмертя.
Життя святого Василіска є прикладом мужності, віри та надії на Бога. Його мучеництво і чудеса надихають християн на вірність Христу, незважаючи на випробування. Вшановуючи його пам’ять, ми нагадуємо собі про важливість духовної мужності та надії на Божу милість.
Тож за молитвами святого мученика Василіска не будемо боятися смерті, а покладатимемо всю свою надію на Всемилостивого Бога, Творця і Промислителя. Нехай його приклад буде нам натхненням і підтримкою у важкі часи.
