Преподобний Симеон народився близько 370 року в Кілікії, що на території сучасної Туреччини. Він виріс у християнській родині, з раннього дитинства проявляючи особливу любов до молитви і богослужінь. Симеон постійно читав Святе Письмо, розмовляв з мудрецями і був надзвичайно відданий своїй вірі. Вже у 18 років він вирішив присвятити своє життя Богові, вступивши до монастиря.
У монастирі Симеон швидко став відомим своєю ревністю до аскетичного життя. Він проводив дні та ночі у молитві, відмовляючись від їжі та води, що викликало тривогу у настоятеля монастиря. Йому було запропоновано змінити своє ставлення до власного здоров’я, або залишити монастир. Симеон обрав останнє і почав свій шлях до нової форми подвижництва.
Спочатку преподобний оселився на дні закинутого колодязя, де продовжував жити в постійних молитвах і суворих обітницях. Пізніше, він провів три роки у кам’яній печері, де за допомогою Божою витримав всю Чотиридесятницю Великого посту без їжі та води. Його слава почала ширитися, і до нього приходили люди з усієї округи, шукаючи його благословення, поради або зцілення.
Щоб уникнути спокус мирського життя, Симеон вирішив побудувати високий стовп і оселитися на ньому. Ця форма аскези, відома як стовпництво, стала новим прикладом для інших ченців. Преподобний провів на цьому стовпі 37 років, присвятивши своє життя молитві і спілкуванню з Богом. Його стійкість і духовні подвиги надихали багатьох, а до святого стовпа приходили сотні вірян, аби почути його слова та звернутися до Господа.
Після смерті святого у 459 році, Бог прославив його численними чудесами, і стовп Симеона став місцем паломництва. Преподобний Симеон Стовпник залишив глибокий слід в історії християнської аскези, показавши приклад справжньої посвяти та непохитної віри.
Вшановуючи пам’ять святого, ми молимося за його заступництво перед Господом, щоб він допоміг зміцнювати нашу віру та жити благочестиво.
