Преподобний Єфимій Новий Солунський (889), в миру Микита, був родом з міста Анкири Галатийської. Батьки його, Єпіфаній і Анна, вели доброчинне християнське життя, і їхній син з дитинства був сумирним, чесним і послушним. З семи років він залишився без батька і невдовзі став опорою матері у всіх справах. Пройшовши воєнну службу, Микита, за наполяганням матері, одружився. Після народження дочки він таємно залишив дім, щоб піти в монастир. 15 років преподобний Єфимій подвизався на горі Олімп, де навчився у старців подвигів монахів. Потім преподобний переселився на Святу Афонську Гору. По дорозі дізнавшись, що його мати і дружина в доброму здоров’ї, звістив їх, що він став ченцем, і послав їм хрест, призиваючи слідувати його прикладу. На Афоні преподобний прийняв велику схиму і жив три роки в печері, у повній безмовності, борячись з спокусами. Довгий час святий Єфимій подвизався на стовпі, недалеко від Солуні, наставляючи тих, хто приходив за порадою і лікуючи недуги. Преподобний настільки очистив свій розум і серце, що сподобився Божественних видінь і одкровень. По повелінню Господа, святий Єфимій у 883 році на горі Перістера, недалеко від Солуні, оснував дві обителі, якими управляв 14 років, залишаючись в сані диякона. В одній з них прийняли постриг його мати і дружина. Перед кончиною преподобний віддалився на островок, який знаходився на Афоні, і там почив у 889 році. Його мощі перенесені в Солунь.
Преподобномученик Лукіан пресвітер Антиохійський (312), народився в сирійському місті Самасоті. В 12-річному віці він залишився сиротою. Лукіан роздав майно убогим. А сам пішов у місто Едессу до сповідника Макарія, під керівництвом якого старанно читав Священне Писання і навчався подвижницькому життю. За благочестя і ревне розповсюдження християнства серед юдеїв і язичників Лукіан був поставлений пресвітером. В Антіохії святий Лукіан відкрив школу, де зібрав багато учеників і навчав їх книжної премудрості. Святий Лукіан займався вченими трудами, виправляв текст Священного Писання, який був зіпсований переписувачами і єретиками (Виправлений ним повний грецький текст Біблії в часи його проповідницького подвигу був схований у стіні і знайдений при святому Костянтину Великому.) при гонінні Діоклітиана (284-305) святий був схоплений по доносу єретиків і відправлений в нікомідійську темницю, де знаходився на протязі 9-ти років. Він зміцнював бувших з ним християн в сповіданні, переконуючи їх не боятися мук і смерті, і сам мужньо перетерпів страждання. Від багатьох страшних тортур і голоду Лукіан скінчився в темниці. Перед смертю, бажаючи причаститися Христових Таїн на свято Богоявлення, прикований цепами до ложа мученик – пресвітер звершив Безкровну Жертву на своїх грудях, і всі християни, які знаходилися в темниці, причастилися. Тіло святого мученика було кинуте в море, але через 30 днів дельфіни винесли його на берег. Віруючі з почестю поховали багатостраждальне тіло Лукіана.
