18 грудня Церква вшановує святого мученика Севастіана. Цього дня християни відзначають день пам’яті святого мученика Севастіана, відомого своєю непохитною вірою, мужністю і самопожертвою заради Христа. Святий мученик Севастіан народився в місті Нарбоні (Галлія), а освіту отримав в Медіолані (нині Мілан, Італія).
Походячи із знатної родини, Севастіан отримав добру освіту та виховання у благочесті Православної Церкви. Завдяки своїм здібностям він здобув прихильність імператора Каріна і згодом був призначений капітаном преторіанської гвардії за правління Діоклетіана. Попри високий статус і обов’язки воїна, він залишався відданим християнським чеснотам: підтримував бідних, допомагав стражденним і відкрито сповідував свою віру.
При імператорах-співправителях Діоклетіані і Максиміані (284 – 305) він займав посаду начальника придворної варти. Святий Севастіан користувався авторитетом і любов’ю у воїнів і придворних, бо був людиною хороброю, сповненою мудрості, правдивим в словах, справедливим в суді, розсудливим в пораді, вірним на службі і у всіх завданнях. Будучи сам таємним християнином, святий багато допомагав братам по вірі. Він став взірцем воїнської доблесті та духовної стійкості у важкі часи переслідування християн.
У час жорстоких переслідувань святий Севастіан став джерелом мужності для інших християн. Коли його одновірців було заарештовано, він публічно визнав себе християнином, чим надихнув їх витримати випробування. Його вчинок викликав лють імператора Діоклетіана, який особисто допитував Севастіана.
Діоклетіан, переконавшись в незворушності святого мученика, наказав відвести його за місто, прив’язати до дерева і розстріляти з луків. Диво сталося тоді, коли його тіло, залишене для поховання, було знайдене вдовою Люциною ще живим і принесла у свій дім.
Святий Севастіан одужав і, не зважаючи на минулі страждання, продовжив свою духовну працю ще з більшою ревністю. Він знову постає перед Діоклетіаном, щоб викрити його жорстокість і несправедливість. Цього разу імператор не пощадив Севастіана, наказавши остаточно його вбити.
Святий Севастіан згодом вилікувався від ран. Християни умовляли його покинути Рим, але він відмовився. Підійшовши до язичницького храму, святий побачив імператорів, що йшли туди, і публічно звинуватив їх в безчесті. Діоклетіан наказав відвести святого мученика на іподром і стратити.
Святого Севастіана вбили, а тіло його кинули в рів зі сміттям. Святий мученик уві сні явився християнці Лукині і повелів їй взяти тіло і поховати в катакомбах. Благочестива християнка з честю поховала тіло святого.
Святий мученик Севастіан віддав своє життя за Христа, показуючи вірність і воїнську стійкість «аж до смерті». Його подвиг став символом мужності, відданості вірі та готовності жертвувати собою заради справедливості й любові до Бога.
Сьогодні святий Севастіан шанується як приклад боротьби за віру, підтримки ближніх і непохитності духу в умовах жорстоких випробувань. Його життя надихає мільйони християн бути мужніми та вірними Христовим заповідям.
Молитва і вшанування пам’яті святого Севастіана об’єднують нас у вірі й надії.
