Зараз ми знаходимось на порозі до входу у один із найбільших етапів церковного року — Великий піст. Ступаючи в дорогу покаяння, Православна Церква готує вірян до Святої Чотиридесятниці особливими неділями, які називаються підготовчими.
Підготовчий період складається з кількох неділь та сирного тижня.
Перша неділя — про митаря та фарисея. Притча показує, що Бог приймає не того, хто зовні праведний, а того, хто має покаянне серце. Особливістю цього тижня є те, що скасовується піст в середу та пʼятницю аж до початку Великого Посту.
Друга неділя — про блудного сина. Блудний син — образ кожної людини, яка відходить від Бога, але може повернутися. Памʼятаймо, що Бог завжди чекає людину.
Третя неділя розповідає нам про Страшний суд або, ще як її називають — мʼясопусною. Євангеліє говорить, що суд буде за справами милосердя. Покаяння без любові — не повне покаяння. Особливістю є те, що це останній день, коли дозволяється їсти мʼясо.
Одразу ж після неділі, про яку написано вище, переходимо до сирного тижня. І саме цей час стає перехідним періодом від звичайного життя до власне Великого Посту, коли Церква поступово вводить людину у глибину своєї душі де кристалізується дух покаяння. Він починається після Неділі Страшного суду (М’ясопусної) і завершується Прощеною неділею. Найперше, потрібно зазначити, що з понеділка цього тижня не вживають мʼяса, а дозволяються тільки молочні продукти, яйця та риба. За церковним уставом дещо змінюється формат богослужінь вже ближчий до великопостових: в середу та пʼятницю не звершується Божественна літургія, а тільки рання, часи, зображальні та вечірня. Більша увага на покаянних стихирах, менше урочистості, а в середу та пʼятницю читається молитва преподобного Єфрема Сиріна. Тож сирний тиждень поступово навчає людину відмовлятися від їжі, готувати тіло до посту та усвідомити власну гріховність.
Четвертою та останньою підготовчою неділею є про вигнання Адама з раю або прощеною. Відповідно головною темою є прощення і повернення людей до Бога. Цього дня на вечірньому богослужінні з уставом відбувається чин прощення з особливими молитвам. Люди просять в один одного прощення перед постом. Без
прощення покаяння немає!
Провідною молитвою Великого посту є молитва преподобного Єфрема Сиріна.
Господи і Владико життя мого, дух лінивства, безнадійности, владолюбства й марнослівʼя не дай мені.
Дух же ціломудрости, смиренномудрости, терпіння й любови даруй мені, рабу Твоєму.
Так, Господи Царю, даруй мені бачити провини мої і не осуджувати брата мого, бо Ти благословен єси на віки віків. Амінь
Ця молитва є короткою, але в ній міститься все про християнське духовне життя. Преподобний автор визначає чотири головні пристрасті людини: лінивство, безнадійність, владолюбство та марнослівʼя. Своїм лінивством ми показуємо байдужість до спасіння, безнадійністю — розпач, зневіру, владолюбством — прагнення панувати, ставити себе вищим за когось, марнослівʼям — осуждення, плітки, нейензурна лексика, слова, які ображають ближніх тощо.
Також святий визначає чесноти, які слід просити: ціломудрість, смиренномудрість, терпіння та любов. Ціломудрість — чистота розуму та серця, смиренномудрість — правильне бачення себе перед Богом, терпіння — витривалість у складних ситуаціях життя, любов — вершина нашого духовного життя.
Але найглибшими словами варто виділяти ці: «Даруй мені бачити мої провини і не осуджувати брата мого». Святі отці говорили, що людина починає спасіння тоді, коли бачить свої гріхи.
Дорога до Великого посту — це не лише зміна зовнішнього способу життя, а насамперед глибоке внутрішнє перетворення людини. Церква поступово вводить вірних у досвід покаяння, щоб вони могли з чистим серцем зустріти світле свято Пасхи Христової — перемогу життя над гріхом і смертю.
