Святиня Галицького гостинця
ІСТОРІЯ
Покуття в історії релігійного процесу відіграло важливу роль, бо тут народилось багато релігійних діячів, котрі стали святими; в родинах священиків народжувались і виховувались діти, котрі ставали світилами української писемності, такі як: Василь Стефаник, Наталія Кобринська та ін.. Це свідчить, що Покуття не полишене загальноукраїнських релігійних процесів.
За легендою, що переходить з уст в уста між людьми в нашому селі та по його околицях, а від недавнього часу вона є записаною у поемі коломийської поетеси Юлії Долінської «Радість прозріння», говориться, що при Галицькому гостинці на славу Покрову Божої Матері стоїть капличка з цінною назвою «Темна». А називають її так тому, що в навколишніх селах побутує легенда, що її збудував темний хлопчик-сирота. Збудувавши святиню, тут же прозрів. Хотілося б з’ясувати історичну роль, так званої «темної» каплички в духовному житті Покуття, Галичини та Волині.
Юлія Долінська відзначає: «До цієї каплички люди йдуть здалека і зблизька, в святкові і будні дні, несучи свої тривоги, жалі, болі, розпачі, леліючи в серці надію, що їх Пречиста вислухає, допоможе, порадить, вилікує, втре сльози, з’єднавши їх через молитву з своїм Сином, а нашим Спасителем Ісусом… Під час молитви в цій капличці в душу вливався такий блаженний спокій, що ніяк не хотілося розлучатися з цим святим місцем. Здавалось, ця капличка стоїть між небом і землею, а тіло втратило вагу».
Коли це місце викликає такі почуття у людини, котра вперше тут побувала, то напевно і в тих людей, що ходять сюди щоденно, вона (капличка) стає двигуном їхньої релігійності, набожності та добротолюбства.
