Перенесення мощів святителя Никифора Сповідника, Патріарха Константинопольського. Святий Никифор походив із знатного роду, отримав блискучу освіту, був видним вельможею при дворі імператриці Ірини (797-802). В якості імператорського уповноваженого присутнім був на VII Вселенському Соборі в Нікеї у 787 році, де явив себе ревним захисником Православ’я. Обтяжений придворним життям, залишив двір і прийняв чернецтво. У 806 році він був зведений на Константинопольський патріарший престол і очолював Константинопольську Церкву до 815 року, коли за шанування святих ікон скинутий був з престолу імператором-іконоборцем Левом Вірменином і висланий на острів Протоніс (нині цей острів називається Мармара), який знаходиться у Мармуровому морі. Тут він провів в ув’язненні тридцять років, і преставився до Господа у 828 році, був похований при храмі святого мученика Феодора в монастирі, який сам заснував.
При імператриці святій Феодорі (пам’ять 11 лютого) і святому Патріарху Мефодію, який повернув Християнській Церкві шанування ікон, згадали і про померлого в ув’язненні Патріарха Никифора. Святитель Мефодій сам відправився на острів Проконіс. Знайдені там мощі святого Никифора були перенесені зі співом псалмів 13 березня у Константинополь.
В соборі Святої Софії звершено було бдіння над чесними мощами, а уранці вони були перенесені в храм в честь святих Апостолів. Рука святителя зберігалася в Хіландерському монастирі на Афоні. Пам’ять святителя Никифора звершується також 2 червня.
