|
Преподобний Михаїл, сповідник, єпископ Синадський (821). Святитель Михаїл сповідник з юних років прагнув до чернечого життя і був направлений святішим патріархом Тарасієм (784 – 806) в монастир, розташований на березі Чорного моря. З ним разом поступив в обитель і святий Феофілакт (пам’ять 21березня), майбутній єпископ Никомидійській. Обидва іноки з ретельністю проходили в обителі подвиги спасіння і незабаром були прославлені благодатними даруваннями від Господа. Одного разу під час жнив, коли люди знемагали від спраги, за молитвами ченців порожня мідна посудина почала виділяти воду. Святійший патріарх Тарасій висвятив святого Михаїла на єпископа міста Синад. За своє святе життя і мудрість святитель Михаїл здобув глибоку любов віруючого народу і особливу увагу імператорів Никифора I (802 – 811) та Михайла I Рангава (811 – 813). У 787 році святитель Михаїл був присутній на Сьомому Вселенському Соборі в Нікеї. Коли на престол вступив іконоборець-єретик Лев Вірменин (813 – 820), він став виганяти православних архиєреїв з їхніхкафедр, призначаючи на їх місце своїх однодумців-єретиків. Святитель Михаїл у цей час твердо захищав Православ’я, мужньо протидіючи єретикам і викриваючи їх помилки. Лев Вірменин засудив святителя Михаїла, але він, не боячись мук, твердо відповів: “Я вшановую святі ікони Спасителя мого Ісуса Христа і Пречистої Діви, Матері Його, і всіх святих і покланяюсь їм. Твоє розпорядження про видалення ікон з храмів не виконаю”. Тоді Лев Вірменин заслав святителя Михаїла в ув’язнення в місто Евдокіаду, де сповідник помер близько 821 року. Глава святителя Михаїла зберігається в Лаврі святого Афанасія на Афоні, частина мощей – в Іверському монастирі. |