Святий мученик Кодрат та з ним: Кипріан, Діонісій, Анект, Павло, Крискент, Діонісій (інший), Вікторин¸ Никифор, Клавдій, Діодор, Серафион, Папій, Леонід і мучениці Харієса, Нунехія, Василіса, Ніка, Галі, Галина, Феодора та багато інших постраждали у III столітті.
Під час гоніння на християн одна благочестива жінка по імені Руфіна втекла із Коринфа в гори, спасаючись від переслідування. Там вона народила дитину Кодрата і невдовзі після родів скінчилась. Промислом Божим дитина дивним чином була спасенна. Будучи вже дорослим, Кодрат зустрів християн, які просвітили його світлом істинної віри. Молодий Кодрат навчився грамоті, а пізніше вивчив лікувальне мистецтво і досягнув у ньому великих успіхів. Але більше всього святий Кодрат любив пустельну безмовність і багато часу проводив у горах, віддаючись молитві і богомисленню. Пройшло багато років. У пустиню до святого часто приходили друзі і послідовники, щоб слухати його настанови. Серед них були святі Кипріан, Діонісій. Анект, Павло, Крискент і багато інших.
Одного разу по наказу імператора Декія (249-251) в Коринф прибув воєнноначальник Іасон, жорстокий гонитель християн. Святий Кодрат був схоплений разом зі своїми друзями і кинутий в темницю. На допитах Іасон частіше всього звертався до святого Кодрата, як до старшого по віку. Без страху святий відповідав на питання і мужньо сповідував свою віру у Христа Спасителя. Незважаючи на мученицькі катування, святий Кодрат знаходив у собі сили підтримувати інших, переконував їх не боятися і твердо стояти за віру. Підбадьорені його стійкістю, всі інші християни також мужньо переносили катування. Не добившись ні від кого відречення, Іасон наказав кинути мучеників на розтерзання звірям. Але звіри не торкнулись святих. Тоді мучеників прив’язали за ноги до колісниць і волокли по місту. При цьому багато хто із натовпу кидали в них каміння. Нарешті, мучеників присудили до усічення мечем. На місці страти вони попросили собі трохи часу для молитви. Помолившись до Господа, святі сповідники Христові один за іншим стали приходити до ката, схиляли голову перед занесеним мечем. Так прийняли мученицький вінець святі Кодрат, Кипріан, Діонісій, Анект, Павло, Крискент та інші, невідомі по імені.
Інші ученики святого Кодрата також достойно засвідчили свою віру у Христа Спасителя. Святий Діонісій (інший) був заколотий ножом. Мученики Вікториан, Віктор і Никифор були заживо роздроблені у величезній кам’яній ступі. Мученику Клавдію відрубали руки і ноги. Мученик Діодор кинувся у приготовлене для нього вогнище. Мученик Серафион обезголовлений. Мученики Папій і Леонід були втоплені в морі.
Наслідуючи чоловіків, на муки за Христа добровільно пішли і святі жінки: Харієса, Нунехія, Василіса, Ніка, Галі, Галина, та багато інших. Святі мученики постраждали 10 березня 250 року (по іншим даним, у 258 році).
