Святі мученики Євтропій і Клеоник постраждали в місці Амасії а Василіск – в м. Комани близько 308 року.
Браття Євтропій і Клеоник і племінник святого великомученика Феодора Тирона (пам’ять 17 лютого) Василіск були друзями. Після мученицької кончини святого Феодора вони залишались ув’язненими у Амасійській темниці, де навернули багатьох язичників до істинної віри.
Після безславної гибелі Публія, який катував святого Феодора, правителем Амасії Понтійської був призначений Аскліпіодот, який не поступався в жорстокості своєму попереднику. Дізнавшись, що друзі мученика Феодора Тирона все ще знаходяться в темниці, правитель велів привести їх. Перед новим правителем святі Євтропій, Клеоник і Василіск твердо сповідували віру у Христа. За це вони були піддані безпощадному побиттю. Під час катувань святий Євтропій голосно молився Спасителю: «Дай, Господи, нам терпіння звершеного в цих ранах заради мученицького вінця, і прийди на допомогу до нас, як і до раба Твого Феодора прийшов». І молитва ця була почута. Страждальці побачили Господа з сонмом ангелів з Феодором Тироном, який стояв з Ним. Святий Феодор підбадьорив їх: «Ось на допомогу вашу Спаситель прийшов, щоб ви відомі стали у вічному житті».
Воїни і багато із присутніх людей також бачили Спасителя. Вони злякалися і стали просити Аскліпіодота припинити катування. Побачивши, що народ хвилюється і готовий увірувати у Істинного Бога, правитель велів відвести мучеників. Він запросив святого Євтропія до себе на обід і запропонував йому публічно принести жертви язичницьким богам, а в душі залишатися християнином, якщо він того побажає. Але святий Євтропій відкинув цю пропозицію.
На наступний день мучеників привели у язичницький храм, щоб прихилити їх до участі у ритуальному жертвоприношенні. Святий Євтропій став просити Спасителя: «Господи, будь з нами і все язичницьке біснування знищи. Подай милість, щоб на цьому місці християни приносили Тобі, Істинному Богу, Безкровні Жертви». Ледь прозвучало останнє слово молитви, як почався землетрус, стали валитися стіни храму, і зображення богині Артеміди розбилося. В той же час явно прозвучали слова з висоти, що молитва мучеників почута і пізніше на цьому місці буде споруджений християнський храм.
Після землетрусу ледве прийшовши в себе через страх правитель Аскліпіодот повелів вкопати в землю високі дерев’яні кілки, прив’язати до них мучеників і поливати їх кип’ячою смолою. Святі стали молитися Богу, а мученик Євтропій вигукнув, звертаючись до мучителів: «Хай поверне Господь діло ваше проти вас!» І замість того, щоб палити мучеників, смола стала обпалювати тих, хто виливав її, а з мучеників смола стекла, «як вода по мармуру». Ті, хто бачили це, прийшли в жах, але одержимий шаленством Аскліпіодот наказав посилити катування. Тіла святих терзали залізними крючками, їх рани поливали оцтом і посипали сіллю. З дивною твердістю перенесли святі ці муки.
Останню ніч перед стратою мученики провели в молитві, і знову Господь явився їм і зміцнював їх.
Ранком 3 березня святі Євтропій і Клеоник були розіп’яті на хрестах. Святого Василіска продовжували томити в ув’язненні. Тюремні сторожі, здивовані його мужністю, дозволили святому Василіску відлучитися у рідне село Куміальське, для прощання з матір’ю і братами. Звідти, по розпорядженню правителя, святий Василіск був приведений в чоботах, усіяних з середини цвяхами.
22 травня в місті Комани (Абхазія) святий Василіск був обезголовлений; тіло його кинули у річку. Місцеві християни знайшли його чесні останки і похоронили на обробленому полі. На місці страждань святого Василіски й нині тече джерело, яке славиться своїми цілющими властивостями. Пізніше в Комнах була споруджена церква в ім’я святого Василіска.
Коли минуло століття, у вересні 407 року сюди прийшов після довгого і виснажного шляху засланий в м. Пітіус (нині Піцунда) святитель Іоанн Золотоустий. В Команах сили залишили його. Тут він отримав втіху від явлення святого мученика Василіска (на його могилі), який сказав: «Не журись, брат Іоанн! Завтра ми будемо разом». На наступний день, 14 вересня, святитель Іоанн Золотоустий, причастившись Святих Таїн, преставився до Господа.
Пам’ять святого мученика Василіска звершується також 22 травня.
